Історія створення Тетіївського НВК сягає далекого 1901 року, коли в містечку Тетіїв було відкрито Снігурівську церковно-приходську школу, для якої відремонтовано приміщення магазину (хлібного складу). Ця споруда знаходилася на вулиці, яка нині носить ім’я Цвіткова. У 1932 році на базі церковно-приходської було відкрито новозбудовану Снігурівську школу, що стала семирічною. У ній працювало 12 учителів, які навчали 200-230 учнів. У 1941 році школа розміщувалась у трьох приміщеннях, у яких знаходилося сім класних кімнат та учительська. Навчалося тоді близько 600 учнів. Однак у зв’язку з початком Великої Вітчизняної війни навчання було припинено. У період окупації в школі поселилися німці, які одне із її приміщень перетворили на конюшню. 1 лютого 1944 року, відразу після визволення Тетіївського району, було відновлено навчання у Снігурівській семирічній школі. У зв’язку із збільшенням кількості учнів було розпочато добудову, яку завершили в 1953 році і навчальний заклад реорганізовано у Снігурівську середню школу. У 1955 році Снігурівська середня школа була перейменована в Тетіївську середню школу №2. У цей час було обладнано деревообробну майстерню, кабінет механізації, створено кролеферму, побудовано теплицю. Перший випуск десятого класу Тетіївської середньої школи №2 відбувся в 1956 році.
У 1960 році відкрито нове приміщення школи на 400 місць в центрі міста по вулиці Леніна. Саме сюди із старого приміщення перейшла частина учителів та учнів на чолі із директором Скочиком В.К., який працював на цій посаді з 1958 до 1974 року. Зростання кількості населення міста, а, отже, і дітей, вимагали розширення приміщення. Тому в 1963-1965 роках приміщення школи розширено за рахунок добудови восьми класних кімнат, спортивного залу, бібліотеки, читального залу, їдальні. Добудована школа змогла прийняти 600 учнів. У цей період у школі працювали відомі в районі вчителі: Корнійчук Г.Д., заслужений учитель України, відмінники народної освіти УРСР Ятківський П.Н., Слободяник О.К., Погребна Л.В. Очолював колектив відмінник народної освіти УРСР, кавалер Ордена Трудового Червоного прапора Скочик В.К. З 1974 по 1982 рік школу очолював Ятківський П.Н. У 1982 році директором школи стала Кабалик Г.Г. У ці роки в школі навчається від 650 до 800 учнів. Проведено капітальний ремонт школи та обладнано її новими меблями, фізичним та хімічним приладдям, методичною літературою. Основу педагогічного колективу в цей складали педагоги Мірошниченко В.І., Поліщук М.В., Бакай Л.Т., Нижник В.Ф., які були нагороджені нагрудним знаком «Відмінник народної освіти УРСР». Поліщук М.В. нагороджений медаллю Макаренка, Сугак Т.І. – медаллю «За трудовое отличие». З 1986 по 1994 рік директором школи був Поліщук М.В. У цей час у місті значно зросла кількість населення, а відповідно й кількість дітей шкільного віку, що пов’язано з відкриттям заводів «Символ» та «Електронмаш». Наповнюваність школи становила від 700 до 900 учнів, що перевищувало її потужність. Тому піднімається питання про добудову школи, яку було завершено у 1994 році. Добудовано їдальню з виробничими цехами, які відповідають санітарним вимогам, 4 класні кімнати й учительську. Для навчання учнів перших класів відремонтовано приміщення корпусу №2, де раніше знаходився міжшкільний навчально-виробничий комбінат. Тепер потужність школи стала 800 місць. Завдяки ініціативі та старанням директора школи Поліщука М.В. та при допомозі директора заводу «Символ» Биховцова А.Є. повністю змінився інтер’єр навчального закладу, замінено меблі, зміцнено матеріальну базу, встановлено комп’ютерний клас «Пошук-1». У школу прийшли працювати молоді педагоги, серед яких багато її випускників. Учні школи старанно навчаються, здобувають перемоги в учнівських олімпіадах, конкурсах, змаганнях, розвивається художня самодіяльність, гурткова і спортивна робота.
У 1994 році директором школи став Десятниченко П.М., який працював на цій посаді до 1997 року. З 1997 року школу очолює Карпович Н.П. У цей час значно покращується матеріальна база школи: упорядковане подвір’я, проведено капітальний ремонт приміщення корпусу №2, встановлено два сучасних комп’ютерних класи, обладнано кабінет інформаційно-комунікаційних технологій, естетичного вигляду набули навчальні кабінети, проведено заміну опалювальної системи, замінено освітлення в класних кімнатах, значна частина кабінетів обладнані сучасними аудиторними дошками, меблями. У 2001 році розпочато профільне навчання старшокласників за двома напрямами: фізико-математичним та суспільно-гуманітарним, а в 2008 році при школі створено природничо-математичний ліцей, відтак змінилася назва навчального закладу. Тепер це Тетіївський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, природничо-математичний ліцей».
За час існування зі школи випущено більш як 2774 учні. Із них нагороджено золотою медаллю 173, срібною – 81 випускник.
Уже п’ятдесят років поспіль першовересневий дзвоник збирає дружну шкільну родину, аби дати старт у країну знань – країну, де дбають і про навчання, і про дозвілля учнів. Чим же живе школа нині? Які традиції вона має? Звичайно, перша і найголовніша традиція школи – дати дітям міцні знання. Про це в усі роки дбали і дбають педагоги.
Значна частина школярів є постійними учасниками, а нерідко й переможцями, предметних олімпіад, конкурсів тощо. І нині школа може похвалитися учнями, які своїми знаннями, творчими здобутками, талантами, майстерністю та винахідливістю прославляють її не лише в районі, області, а в Україні.
Цікаво проходить у школі й позаурочний час, адже в кожному класі проводяться змістовні заходи, які дозволяють дітям зорієнтуватися у життєвому просторі, пробуджують у їх душах паростки доброти, людяності, формують естетичні смаки. Діє чимало гуртків, спрямованих на розвиток спортивних та творчих здібностей учнів.

Кожна людина проходить через чарівний, чудовий, неповторний світ дитинства. І дуже важливо, хто поведе її дивними стежками до пізнання світу, до відкриття таїни знань. Кажуть, справжніми вчителями й вихователями народжуються. Тільки той педагог залишає часточку себе в дітях, хто, не шкодуючи сил, творчої наснаги, вкладає в душі вихованців найбільші скарби – душевність, людяність, порядність, любов до рідного краю. Такими є педагоги нашої школи. Це люди, які вміють учити і в яких є чого вчитися. Це люди, яких хочеться наслідувати. Напевне, тому щорічно випускники школи обирають професію вчителя, а з часом повертаються в рідні стіни. Так, на сьогодні 17 педагогів школи є її випускниками.

37 років працює в школі Карпович Надія Петрівна, яка по закінченню школи вступила до педагогічного інституту, а з часом повернулася до рідного навчального закладу, пройшовши шлях від вихователя ГПД, учителя фізики до директора школи. Повернулась у стіни рідної школи вчителем англійської мови її випускниця Чмир Марія Василівна. Улюбленцями учнів є колишні випускники, а нині вчителі школи Гарбар Лариса Володимирівна та Семерун Олена Петрівна. Невгамовними, вигадливими були у шкільні роки Багрій Віра Анатоліївна, Возна Лідія Василівна. Тепер це уважні й турботливі вчителі початкових класів. Такою ж енергійною і запальною, як і в роки навчання в школі, залишається вчителька музики Костинська Мирослава Віталіївна. Вона вміє організувати не лише самодіяльність учнів, а й учителів, допомагає повірити у власний талант. Надзвичайно творчими є вчителі трудового навчання Поліщук Світлана Василівна та Перестюк Алла Степанівна. Здається, вони уміють усе: куховарити, шити, вишивати. Майстром на всі руки також є вчитель трудового навчання Паламарчук Олег Іванович. Бачити прекрасне навколо себе й передавати побачене за допомогою фарб навчає вчитель образотворчого мистецтва Калашник Наталія Володимирівна, а за допомогою художнього слова – Кінзерська Людмила Михайлівна. Вірними обраній професії та рідній школі залишаються вчителі фізкультури Нижник Юрій Вікторович та Фіалко Сергій Станіславович.
Щорічно частина випускників обирають професію вчителя. Можливо, через кілька років педагогічний колектив Тетіївського НВК буде радо вітати їх у стінах рідної школи.